Проблема ефективності вирішується на всіх рівнях економіки від суспільства в цілому до його індивідуальним підприємництвом (фірми) і їх підрозділам. На всіх рівнях категорія ефективності відображає зв’язок між виробничими цілями і ресурсами. Так як потреби суспільства безмежні, і ресурси обмежені, проблема виникає максимального задоволення потреб за допомогою кращого, найповнішого використання ресурсів.
Будь-яка торгова компанія приймає головну мету отримати прибуток.
Необхідний рівень прибутку дозволяє вирішувати цілий ряд задач, які визначають і стабільність, і ефективність цього бізнесу, і створення матеріального підстави для впровадження економічних функцій держави. Корелюючи прибуток і ресурси, витрачені на її платежі, можна судити про ефективність діяльності компанії в цілому. Недостатній рівень прибутку призводить до динамічного перерозподілу ресурсів в економіці. Аналіз ефективності виробництва потрібен для покращення економіних показників.
На даній стадії управління підставу економічної політики повинно збільшити ефективність і якість роботи над усіма рівнями діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і незалежність підприємств всіх форм власності в розвитку управлінських рішень гарантувати ефективність їх виробництва та ділової активності. Ефективність цих рішень залежить від різних чинників, які знаходяться в різних ступенях взаємодії не тільки між собою, але також і з кінцевими результатами діяльності.
Доречність цієї теми в даний час підтверджена роботами багатьох провідних економістів, які, поміщають на чільне високої ефективності виробництва і ділової активності підприємства – систему техніко-економічних обгрунтувань, які оптимізують рух матеріальних потоків і зменшують втрати фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, дозволяють скорочувати надмірне та неефективне кількість штату, і в
Внаслідок дає компанії необхідне збільшення прибутковості і підвищення ефективності дій, а також дозволяє приймати ефективні управлінські рішення щодо всіх аспектів виробництва, а також фінансової, і інвестиційної діяльності.
Безумовна і актуальність вирішення даних проблем для конкретного економічного суб’єкта, так як підвищення ефективності виробничо – господарської діяльності надає торговельному підприємству додаткові конкурентні переваги в частині підвищення якості і досягнення максимальних результатів в інтересах суспільства при мінімально можливих витратах, а також досягається якісне і повне доведення до кінцевого споживача всієї гами своєї продукції з мінімальними витратами і в оптимальні терміни. Крім цього підвищується рентабельність діяльності підприємства, як за рахунок оптимізації роботи всіх ланок господарювання підприємства, так і за рахунок більш гнучкого управління розподілом матеріальних запасів відповідно до структури виробничого процесу.
