В першу чергу необхідно визначитися з вибором між механічним і електронним приладом. Переваги тих і інших були описані вище. Звернемо увагу на універсальні електронні апарати, які можна встановлювати як на гарячу, так і холодну воду. Таке рішення виправдане тільки, якщо в надає послуги компанії реалізований сервіс віддаленого збору свідчень. В іншому випадку це буде марна трата коштів.
Необхідно перевіряти наявність сертифіката відповідності та паспорта приладу. Без цих документів не може бути його введення в експлуатацію.
Звертайте увагу на характеристики счетчика горячей воды, основні параметри наводяться в паспорті, до таких належать:
- Qмакс – пропускна здатність приладу.
- QН – рівень номінальної витрати, при якому виробник гарантує точність показань.
- Qмин – мінімальне значення витрати при збереженні параметрів допустимої похибки.
- QТ – перехідна витрата, при якій змінюється коефіцієнт точності.
Крім цього необхідно правильно підібрати установчі параметри, а саме:
Посадковий діаметр, як правило, він 15,0 або 20,0 мм для трубної арматури, прокладеної в квартирі. У приватних будинки ДУ може бути 25,0-32,0 мм.
Монтажні розміри, для побутових приладів, що встановлюються в квартирах, стандартна довжина 110,0 або 130,0 мм. Для більшої трубної арматури виготовляються пристрої з монтажним розміром до 260,0 мм.
Що стосується фірм виробників, то в даному випадку краще зупинити вибір на вітчизняних виробниках. У будь-якому випадку при складанні на заводі використовується імпортна електроніка.
До особливостей таких приладів варто віднести:
Відносно високу вартість, яка окупається протягом двох років, з урахуванням терміну експлуатації 8-10 років це цілком виправдано.
Необхідність вбудованого джерела живлення, тривалість служби якого 5-6 років. Заміна такої батарейки виконується, коли перевіряють пристрій. Ця процедура проводиться раз в три-чотири роки, в залежності від типу приладу.
Сподіваємося, стаття виявилася для вас достатньо корисною та цікавою. Тож очікуйте на нові публікації!
