У статті розповімо, які переваги дає торговий еквайринг в магазині, як його підключити і скільки це буде коштувати для підприємця. Згідно з доповіддю консалтингової компанії BCG від 2019 року, СНД за темпами зростання виручки безготівкових платежів обходить всі країни Європи. За рік загальна виручка з «безготівки» росте в середньому на 22%.
Зростання кількості безготівкових транзакцій в СНД в доповіді охарактеризований як феноменальний. У 2010 році покупці робили в середньому 6 покупок по карті в рік, а в 2018 – 172 покупки! У такого зростання кілька причин. По-перше, в 2010-му ще не було чудовою технології NFC, яка дозволяє оплачувати покупки з мобільних телефонів.
По-друге, комісії банків за торговий еквайринг істотно знизилися за останні роки. Більше про те, як працює POS система – за посиланням. Зараз для покупця відсутність можливості розплатитися по карті – реальний мотив для відмови від покупки. Це легко зрозуміти – кому подобається ходити з бринькотом дрібниці в кишені?

Що таке торговий еквайринг і як він працює
Торговий еквайринг – це банківська послуга, яка дозволяє приймати безготівкові платежі від клієнтів з банківських карт. Для списання грошей використовують прилад POS-термінал.
Ми всі його бачили не раз – саме POS-термінал продавець передає покупцеві для оплати картою. Часто в комплекті з терміналом використовують виносну клавіатуру (пін-пад) для підвищення зручності при оплаті картою.
Чим відрізняється пін-пад від POS-терміналу
Через кілька секунд покупець отримує чек. Через високу швидкість процедури здається, що вона проста. Але як би не так – за ці секунди відбувається цілий ряд перевірок. Розглянемо процес з початку і до кінця: Клієнт прикладає карту до терміналу і вводить PIN-код (якщо сума покупки понад 1500 гривень).
Деякі карти доводиться вставляти в рідер або прокатувати магнітною смугою через щілину зчитувача, наприклад, якщо карта або термінал не підтримують безконтактний спосіб оплати. Запит на транзакцію відправляється в процесинговий центр, з яким працює банк-еквайєр (який надає послугу). У великих банків свій процесинговий центр.
Утримувати свій процесинг – недешеве задоволення, тому не кожен банк може собі це дозволити, а іноді це просто недоцільно через фінансові причини, простіше і дешевше користуватися послугами процесингу на аутсорс. Завдання процесингу – перевірити, активна чи карта і чи не перебуває в «чорному списку». Якщо карта в порядку, банк-еквайєр перенаправляє запит в банк-емітент (банк, що випустив карту). Банк-емітент перевіряє, чи достатньо грошей на карті.
Якщо грошей вистачає, то сума списується на користь банку-еквайра. Банк-еквайєр відправляє гроші продавцю, «відщипуючи» від суми свою комісію. Гроші продавцеві приходять протягом 1-3 банківських днів. Клієнт отримує від касира 2 чека: касовий і сліп. Сліп-чек друкується в 2-х примірниках, один залишається на торговій точці. Десь під рукою у касира обов’язково лежить аркуш паперу, до якого він зміцнює сліпи за допомогою степлера.
У Китаї є магазини, які взагалі не приймають готівку. На сході для оплати найчастіше використовують навіть не карти, а смартфони, годинники, кільця і інші гаджети з встановленими додатками Samsung Pay, Apple Pay, Google Pay або AliPay, останній варіант особливо популярний. Процедура оплати з гаджета така ж, як у випадку з картою, але до POS-терміналу пред’являється додаткова вимога – наявність чіпа NFC.


















